Розвиток творчих здібностей учнів початкових класів на уроках української мови та літературного читання

Розвиток творчих здібностей учнів початкових класів на уроках української мови та літературного читання

«Може, маленька дитина повторює те, що було вже зроблено, створено іншими людьми, але якщо це діяння – плід її власних зусиль, - вона творець; її розумова діяльність – творчість.»

В. О. Сухомлинський

         Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері освіти та виховання, мета якої – формувати конкурентно здібну, творчу особистість, яка спроможна до самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення.

         Проголосивши людину найвищою цінністю, наша держава стала на шлях втілення гуманістичних ідей у педагогічну теорію і практику. Тому навчання у сучасній школі має забезпечувати оптимальні передумови для самореалізації особистості школяра, розкриття усіх закладених у ній природних задатків, її здатності до свободи, відповідальності й творчості. Розвиток творчих здібностей має бути невід’ємною умовою змісту усіх навчальних предметів початкової школи, органічно доповнювати навчальний процес, щоб забезпечити єдність знань, умінь і навичок учнів та їхніх творчих можливостей.

         Розвиток творчих здібностей – це вміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях, розвиток психічних процесів.

         Розвиток творчих здібностей включає і розвиток мислення – вміння узагальнювати, перетворювати знання в гнучкі системи, творчо аналізувати ситуацію.

         Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий.

         Тому на кожному уроці я ставлю перед собою такі завдання.

Мої завдання:

- запалити в дитячому серці вогник допитливості;

- збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;

- розвивати різні види пам'яті;

- розвивати уяву і фантазію;

- розвивати увагу, спостережливість;

- формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності;

- пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;

- розвивати творче мислення;

- навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;

- виховувати національну самосвідомість, духовність.

         Навчити дітей вчитися, прищепити їм стійкий інтерес до знань, прагнення самостійно збагачуватися ними, починаючи вже з першого класу – таке завдання я поставила перед собою.

         Щоб сформувати творчі здібності, дитині необхідно якнайбільше вражень про навколишній світ під час виконання різних видів діяльності, які їй подобаються найбільше, а потім – в усіх притаманних учням видах діяльності (гра, малювання, конструювання, читання та розігрування сюжетів знайомих літературних творів, складання віршів, казок, робота з геометричним матеріалом, експериментування тощо). Формуючи в учнів інтерес до будь-якого з цих видів діяльності, вдається захопити дитину процесом творчості.

         Серед шляхів розвитку творчих здібностей, пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей підкреслюється необхідність використання в роботі з учнями початкових класів різноманітних завдань – навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих.

         Зважаючи на це вважаю, що:

Розвитку творчих здібностей сприяють:

- словесні творчі завдання на добір рими, складання початку чи закінчення вірша;

- складання казки за малюнком;

- створення продовження казки, оповідання;

- складання чистомовок;

- використання анаграм, метаграм;

- словесне малювання;

- творчі списування текстів;

- вилучення зайвого тощо.

         Для розвитку творчих здібностей я використовую:

1. Метод гри.

Гра, як основна діяльність дитини в молодшому шкільному віці, є постійною її супутницею. Гра для дитини – перша можливість проявити себе, самовиразитись і самоствердитись. В іграх діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. За словами Виготського, «гра дитини – це творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них дійсності, яка відповідає запитам і інтересам самої дитини», тобто гра розглядається як творча діяльність, в якій наочно виступає комбінуюча дія уяви. Тому в своїй роботі використовую розвивальні ігри як засіб навчання і виховання.

В добукварний період, на уроках навчання грамоти, використовую такі ігри:

Гра «З яких звуків складається слово?»

Основна мета цієї гри – навчити дитину вслухатися в слово, чути звуки, з яких воно складається, і визначати послідовність цих звуків.

 Гра «Заміни звук»

Гра вдосконалює фонематичний слух, розвиває уяву, розумові операції аналізу і синтезу.

На уроках використовую навчальні ігри «Розумові розминки»:

Гра «Чому так трапилось?» Річка вийшла з берегів і затопила ближнє поле.

Гра «Висновок»: Оленка старша за Марійку, а Марійка старша за Миколку. Хто найстарший? Наймолодший?

2. Використовуючи у роботі інтерактивні методи, організовую ігри: «Мікрофон», «Акваріум», «Карусель». Методи інтерактивного навчання дають змогу швидко активізувати пошуково - пізнавальну діяльність учнів, максимально розкривають їх таланти.

3. Елементи технології критичного мислення.

Коли дитина приходить до школи, відбувається процес її адаптації до тих видів і форм діяльності, в яких їй доведеться брати участь у дорослому житті. І цей процес відбувається за умови комунікативної діяльності. Тому для розвитку мовленнєвих умінь, розвитку творчого мислення використовую такі завдання:

«Крісло автора»

Учні за бажанням сідають у «крісло автора» і розповідають щось цікаве про своїх рідних, знайомих або епізод зі свого життя, історію про своє ім’я тощо.

«Опиши навпаки»

Учитель показує сюжетний малюнок, а групи учнів описують його, замінюючи основні предмети, їх ознаки, дії, явища на протилежні.

4. Під час роботи з дітьми керую процесом творчості, спрямовуючи його на активізацію творчої думки. Тому використовую метод мозкового штурму.

         Метод мозкового штурму використовую тоді, коли діти не мають уявлення про предмет, вони висловлюють свої думки, обґрунтовують, а вже потім роблять висновок. (Магічний трикутник, квадрат. Площа. Вимірювання площі.)

5. Для розвитку творчих здібностей учнів використовую також стратегію комбінаторних дій:

-              таблиці – тренажери;

-              гра «Утвори слово» (рис – сир).

6. Розвиток творчого мислення неможливий без формування розумових операцій, тому в своїй роботі використовую такий метод розвитку уяви, як «морфологічний аналіз».

Мета даного методу полягає в тому, щоб:

*формувати у дітей уміння давати велику кількість різних категорій відповідей у рамках заданої теми;

*створювати умови для оцінки дитиною отриманих ідей;

*учити деталізувати найбільш продуктивні відповіді.

7. Метод «Думай про інше»

         Багато винаходів у нашому житті мають «аналоги» у природі. Літак схожий на птаха, вертоліт – на бабку, підводний човен – на рибу. Щоб винаходити, потрібно бути спостережливим, уміти придумувати, на що схожі різні предмети.

         Розумовий розвиток дитини залежить від того, наскільки вона бере участь у продуктивних видах діяльності. Кожна продуктивна діяльність передбачає вміння планувати, тобто спершу уявляти образ того, що створюється, а потім утілювати його в практичній діяльності. Саме участь у продуктивних видах діяльності я використовую у своїй роботі вже з учнями першого класу. Залучаю дітей до таких видів художньої діяльності:

- зображувальна діяльність (малювання, ліплення, аплікація);

- музична діяльність (сприймання музики, ігри, хороводи);

- художньо – мовленнєва діяльність (слухання казок, розповідей, читання віршів, створення власних творів);

- театралізована діяльність (інсценізація казок).

8. Міжпредметні зв’язки як підготовчу ланку до інтегрованого навчання. Як відомо, в перші два роки навчання в школі не слід особливо акцентувати на інтеграції, так як у дитини ще не великий багаж знань, не сформувалися граматичні, обчислювальні, технічні навички. Крім того, одна з обов'язкових та основних вимог інтегрованого викладання - підвищення ролі самостійності учнів,  тому що інтеграція неминуче розширює тематику досліджуваного матеріалу, викликає необхідність більш глибокого аналізу і узагальнення явищ, коло яких збільшується за рахунок інших предметів. В той же час, усвідомлюючи, що при організації інтегрованого навчання з'являється можливість показати світ у всьому його різноманітті з залученням наукових знань, літератури, музики, живопису, що сприяє емоційному розвитку особистості дитини та формуванню його творчого мислення, я вважаю не тільки доцільним, а й необхідним реалізовувати завдання формування цілісного погляду на навколишній світ і місце людини в ньому шляхом інтегреції. На даному етапі навчання вона має колективний характер, тобто "Трохи про все". Діти знайомляться з багатьма явищами, поняттями, предметами вже на ранньому етапі навчання, але мають про них самі елементарні уявлення. У процесі навчання вони отримують все нові і нові знання, поповнюючи й розширюючи вже наявні. У цьому для мене полягає основна складність інтегрованих уроків, так як необхідно зберегти динамічний розвиток будь-якої теми від її введення до закріплення. У свою чергу, ці уроки дозволяють мені скоротити термін вивчення окремих тем, ліквідувати дублювання матеріалу з різних предметів, приділити більше уваги (у різноманітних формах) тим цілям, які я виділяю в даний момент навчання (розвиток мови, мислення, орфографічної пильності, творчого потенціалу).

         Участь у продуктивних видах діяльності я використовую у своїй роботі вже з учнями першого класу. У класі було проведено конкурс віршів «Моя країна – Україна», конкурс малюнків «Новорічний серпантин», «Здоровим бути – модно», «Зима - чарівниця», «Світ моїх казок» та ін. Під час вивчення властивостей лікарських рослин оформлено альбом «Рослини, що мене лікують», де учні проявили свою творчість та фантазію. Усі роботи, що їх готували діти, були оформлені у нестандартній формі.

Розгляд традиційної методики роботи з текстом на уроках української мови сприяв систематизації вправ для розвитку творчих здібностей учнів.

Враховуючи дані про молодший шкільний вік, як сензитивний період для розвитку творчих здібностей, правомірно говорити, що для учнів молодшого шкільного віку мовна та мовленнєва діяльність у роботі над текстом у сприятливій атмосфері співпраці та співавторства буде сприяти розвитку дитячої творчості.

 Умовою оптимізації процесу роботи над текстом є розвиток психофізіологічних процесів – уваги, пам'яті, мислення, сприймання, уяви, мовлення. Теоретичне осмислення особливостей мовно-мовленнєвого середовища та специфіки творчих здібностей дало підстави стверджувати, що в побудові системи вправ з розвитку творчих здібностей необхідно, щоб усі вправи були цілеспрямовані, наступні спиралися на попередні й підносили дітей на новий рівень оволодіння мовою, тобто становили цілісну систему і відповідали таким основним дидактичним вимогам:

·  розвиток і закріплення різних якостей знань і умінь (повнота, міцність, усвідомлення, гнучкість);

·  забезпечуваність достатньою повторюваністю вправ за видами і кількістю протягом вивчення всієї теми;

·  економна форма пред’явлення, коли до одного запису, малюнка, об’єкта можна сформулювати кілька тренувальних завдань;

·  наявність різних форм керівництва роботою учнів залежно від ступеня засвоєння ними матеріалу (опора на зразок, таблицю, поопераційне коментування, контроль кінцевих результатів тощо);

·  врахування вікових особливостей учнів;

·  набуття знань з української мови та розвиток умінь і навичок у зв’язку з усіма видами мовленнєвої діяльності;

·  зв’язок з уроками читання;

·  активізація мисленнєвої діяльності (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, абстрагування, класифікація та ін.);

·  розвиток різних видів пам’яті;

Тобто всі вправи мають бути послідовно розташовані.

Роботу над текстом, яка б сприяла розвитку творчих здібностей, слід будувати відповідно до фаз мовленнєвої діяльності учнів у процесі формування умінь текстосприйняття і текстотворення. Її можна структурувати таким чином:

·  фаза орієнтування;

·  фаза реалізації;

·  фаза контролю.

Це дозволило визначити елементи творчої діяльності учнів при створенні власних вправ на кожному етапі.

Фаза орієнтування

Мета - познайомити учнів з текстом як одиницею мови і мовлення, з його структурою та основними категоріями, зацікавити учнів, створити позитивну мотивацію для вивчення тексту. Творча діяльність на цьому етапі виявляється в спостережливості та здібності помітити те незвичайне, чого часом не помічають.

Фаза реалізації

На цьому етапі школярі вчаться бачити структуру конкретного тексту, виділяти властиві даному тексту категорії, знаходити лексичні і синтаксичні особливості цього тексту, визначати його тему та ідею і т.ін. Творча робота учнів полягає в аналізі та інтерпретації тексту.

Фаза контролю

Метою цього етапу є усвідомлення учнями способів творення текстів. Діяльність їх на даному етапі можна визначити як безпосередньо творчу.

Відповідно до проаналізованих принципів навчання української мови та принципу градації, з визначеними вище методами і прийомами, та враховуючи фази текстової мовленнєвої та мовної діяльності, можна виділити 3 рівні методичної системи навчання – 3 рівні методичної градації вправ:

I- пропедевтичні вправи, мета яких - забезпечити первинне сприймання тексту;

II- умовно-творчі вправи;

III- творчі вправи.

Перший методичний рівень, або рецептивно-репродуктивний, має на увазі засвоєння одиниць мови в єдності значення і форми та на основі засвоєних знань про текст формування уміння правильно сприймати і аналізувати текст. Зокрема, він припускає засвоєння знань про текст як одиниці мови і мовлення та його основних структурних категорій, засобів зв'язку в тексті і т.ін. Цей рівень передбачає рецептивно-репродуктивну діяльність учнів з текстовим матеріалом, дає можливість при сприйнятті текстів усвідомлювати єдність значення форми і функції вивчених одиниць мови.

Другий методичний рівень або умовно-творчий, передбачає сформованість в учнів здатності виконувати різні творчі завдання з текстом. Наприклад, реконструювати текст, відновлювати деформований текст, «збирати» текст з фрагментів і т.ін.

Третій методичний рівень, або творчий - це рівень творчих вправ, коли, на основі отриманих знань та умінь, учні створюють власні висловлювання як в письмовій, так і в усній формах, проявляють свої творчі здібності.

Усередині кожного рівня вправи теж розташовуються в певній послідовності залежно від їх типів. Важливою ланкою в системі вправ є їх послідовність.

Як було зазначено, робота з текстом дає змогу реалізовувати мовленнєвий, мовний та соціокультурний компоненти нового змісту навчання української мови. Соціокультурна змістова лінія реалізується добором мовного матеріалу, що відбиває особливості матеріальної й духовної культури українського народу, мовленнєва – формуванням практичних умінь і навичок мовлення в результаті виконання творчих вправ, мовна – підбором системи завдань до вправ, що дозволяють формувати основні мовні поняття, передбачені програмою з української мови.

Система пропедевтичних вправ у роботі над текстом

2 клас

Вправа 1.

Лиш ялинка зелена серед лісу стоїть. Пожовкле листя сиплеться з клена. Настала осінь.

Чи можна сказати, що це текст?

Вправа 2.

Дібрати і записати заголовок до тексту. Знайти в тексті зачин, основну частину, кінцівку.

В усі пори року калина красива та корисна.

Плоди калини червоного кольору, смачні і соковиті.

З калини готують різні страви. Вона відома в народній медицині. Настоєм квітів, листків, плодів калини полощуть горло при ангінах, промивають рани, лікують застудний кашель.

Вправа 3.

Вибрати із запропонованих заголовків найбільш влучний. Записати його.

Весна. Лісові дзвіночки. Краса природи.

Зацвіли лісові дзвіночки. У кожній пелюсточці — маленький молоточок. Повіяв вітер. Молоточок доторкнувся до пелюсток й дзвонить. Дзвін пливе над лісом.

(За В. Сухомлинським)

         Залучення до творчої діяльності здійснювала і на уроках навчання грамоти. Так під час читання дітьми навіть невеличких текстів пропонувала продовжити текст, змінити кінцівку чи зобразити закінчення художніми засобами.

         Виховувати творчу людину без краси неможливо. Прекрасне вічне джерело духовності, натхнення, творчості. Воно існує поряд з людиною, тому що краса, яка не сприймається, - мертва. І якщо люди втратять здатність відчувати красу, вона ніколи не зможе врятувати світ.

         Враження шкільного дитинства відкладаються в пам’яті на все життя і впливають на подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої особистості.

         Тому, залучаючи дітей до творчості, створюючи постійно «ситуацію успіху», поважаючи дитину, ми в змозі виховати творчо працюючу особистість.