Майстер - клас для вчителів початкових класів

I Організаційний етап.

- Коли ви заходили до класу, то кожен з вас обрав кульку певного кольору. Психологи доводять, що червоний колір означає оптимізм, гарний настрій; жовтий –пізнання  істини; синій - душевний підйом. З таким настроєм ви сьогодні прийшли у гості до нас.

Але кульки нам допоможуть об'єднатися у групи для подальшої роботи, (об'єднання у групи)

II Презентація досвіду роботи

- Тема нашого майстер - класу «Формування комунікативної компетентності  шляхом  використання  інноваційних  методів і прийомів навчання». Ще Леві казав:

...Я повинен пізнати світ і себе, я потребую життєвих експериментів. Я хочу приміряти до себе і ту роль ,і цю, хочу зазнати неймовірного, хочу перевірити відоме.    Мені потрібні труднощі й помилки.

         Перед нами постає питання: « Без чого не може існувати сучасна школа?» Це,звичайно, без високо кваліфікованих вчителів, доброї матеріально - технічної бази,учнів та цікавих методів та форм навчання.

 - Яким є сучасний учень? Це активний, вихований, гуманний, здоровий, творчий, енергійний, толерантний, готовий до самоосвіти та спілкування.

В. Сухомлинський казав: «Школа повинна бути місцем, де кожна дитина має бути прийнятою такою, якою вона є: зі своїми почуттями, думками, проблемами, навіть невміннями і невдачами. Успіх у навчанні-єдине  джерело   внутрішніх   сил   дитини,   що   народжує   енергію  для подолання труднощів, бажання вчитися».

Сучасна школа ставить перед собою завдання не лише навчити учнів грамотно читати, писати і рахувати, а й вчитися самостійно працювати з додатковою літературою, реалізувати свій творчий потенціал, розвивати комунікативну компетентність.

Існує декілька понять що таке компетентність.

Компетентність - це загальна здатність, яка ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях набутих завдяки навчанню.

Компетентність - це результат навчання, це властивість ефективно користуватися  здобутими знаннями, вміннями  та навичками.

Життєві компетентності школярів: пізнавальна, комунікативна, соціальна, полі культурна, інформаційна, компетентність саморозвитку і самоосвіти, ставлення до свого здоров'я.  Формула ефективності уроку включає дві складові частини ретельність підготовки і творчість ведення. В основі творчої праці учителя передусім уміння аналізувати власну педагогічну діяльність на уроці.

Для  формування    комунікативної компетентності   доцільно використовувати такі методи та форми навчання:

-діалогічні методи навчання;

-проблемне  навчання;

- нестандартні уроки: уроки - пошуки, уроки - подорожі, уроки - сценарії популярних телепередач, уроки - професійно - рольові ігри, уроки - драматизації, уроки - пізнавально - розважальні ігри;проектна діяльність;

-інтерактивні методи навчання та прийоми педагогічної техніки.

Ми використовуємо такі форми роботи на уроках, як індивідуальна, групова та колективна.

Діалогічні методи навчання спонукають дітей висловлювати власну думку, вести дискусії для захисту сформованої точки зору, вчать правильно ставити питання, стимулюють надавати аргументовані відповіді.

Нестандартні уроки - це втілення творчого підходу, самобутності, мистецтва вчителя, вчителя - майстра, який застосовує власні нетрадиційні форми роботи з учнями. На таких уроках я використовує дидактичні матеріали, які виготовлені саме для певного учня. Нестандартні уроки мають свою композицію та свій сценарій: уроки - пошуки, уроки - подорожі, уроки - сценарії популярних телепередач, уроки-професійно - рольові ігри, уроки - драматизації, уроки - пізнавально -розважальні ігри.

 Також  я  проводжу уроки за інтерактивними технологіями.

«Інтерактив»(з    англійської), « інтер»- взаємний, «акт» - діяти. Сама назва процесу вказує на спільну діяльність. Протягом життя кожна людина безпосередньо взаємодіє і спілкується з іншими людьми, реалізовуючи  свою суспільну сутність. Таке спілкування відбувається в певних групах.   Група - це об'єднання людей, створене на основі певної спільної для них ознаки, що виявляється в їх сумісній діяльності, зокрема в спілкуванні. Ще академік Л.Виготський писав: «Що дитина сьогодні може зробити в групі, те завтра зробить сама».У початкових класах найзручнішим є використання такої взаємної діяльності під час роботи в групах(в парах, четвірках, рядах, командах).

Під час такого уроку відсоток засвоєння інформації дуже високий. Кожна дитина має бути почутою, що є важливим і для дітей, і для батьків, і вчителя. Такі види роботи дають можливість для самореалізації. На таких уроках треба забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці, чого від них чекає вчитель. Доцільно поставити питання «Після цього уроку я зможу...». Інтерактивна вправа є центральною частиною уроку. Її метою може бути засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Є така послідовність: інструктування, об'єднання у групи та розподіл ролей, виконання завдання, презентація результату.

Що дає робота в групі учням:

-навчає  школярів співпраці у виконанні групових завдань;

-стимулює  моральні       переживання       взаємного       навчання, зацікавленості в успіхові товариша;

-формує   комунікативні вміння молодших школярів ;

-тренує пам'ять ;

-можливість вільного спілкування.

Як же створюється група під час навчання?

Перша група, з якою стикається дитина у школі - це пара(сусід по парті). І психологічна сумність учнів є одним із визначальних факторів доброго навчання.

Для того, щоб правильно знайти пару, я використовую такий тест: пропонує двом учням зафарбувати крила одного метелика чи якогось симетричного предмета. ( Практична робота) Якщо діти підбираються однакові чи подібні кольори, то ця пара буде працювати успішно. Якщо вони не підбирають однакові чи подібні кольори, то ця пара в роботі буде постійно конфліктувати, їм буде важко прийти до спільної думки.(Підсумки)

Також  групи можна  створювати за уподобаннями учнів: вибором фішок певного кольору, улюблених іграшок, фруктів, солодощів тощо.

Щоб  робота проходила швидко і гарно, ми дотримуємося  правил дружної роботи.

Правила дружної роботи:

Не говорити всім разом.

Заперечуючи, звертатися безпосередньо до учня.

Всім слухати одного.

Не сперечатися даремно.

Намагатися зрозуміти одне одного.

На своїх уроках я намагаюсь використати якомога більше тих новинок, що зацікавлять дітей. Потреба спілкуватися у дитини виникає з моменту народження і триває усе життя. Тому навчати дитину вільно висловлювати свої думки, відстоювати власну точку зору, сперечатися з опонентами, при цьому не образити суперника, вміти виходити з конфліктних ситуацій є необхідним.

У Талмуді можна знайти такі слова:

« Багато чого я навчився у своїх наставників, ще більше - у своїх товаришів, та найбільше - у своїх учнів». Це свідчить про те, що учні -нерозкрита скарбниця мудрості, ентузіазму, нових ідей та припущень, відкриттів, доведень. А зможемо ми її розкрити лише тоді, коли будемо спільно діяти. Бо «єдиний шлях до знання - це діяльність»( Б.Шоу).

III Практична робота      

Завдання

І.

У великого короля було три сини, і він хотів вибрати одного – спадкоємця. Це було дуже важко, бо всі три були дуже розумними, дуже хоробрими. І вони були близнюками – всі одного віку, – так що неможливо було вирішити. Він порадився з великим мудрецем, і той подав йому ідею.

Король повернувся додому і попросив всіх трьох синів прийти. Він дав кожному сумку квіткового насіння і сказав їм, що він повинен зробити паломництво:

- Воно триватиме кілька років – один, два, три, може більше. І це випробування для вас. Ці насіння ви повернете мені, коли я повернуся. І той, хто краще збереже їх, той стане моїм спадкоємцем.

1.Скільки синів було у короля?

2.Чому йому було складно обрати спадкоємця?

3. Хто підказав йому спосіб визначити сина, достойного трону?

4. Що дав король синам?

5. Куди вирушив король?

ІІ.

І король вирушив у паломництво.

Перший син подумав: «Що мені робити з насінням?» Він став тримати його в залізному сейфі – коли батько повернеться, воно буде таким, як і було.

Другий син подумав: «Якщо я буду зберігати його так, як це робить мій брат, воно помре. А мертве насіння – взагалі не насіння». Він пішов до магазину, продав  насіння і отримав гроші. І при цьому подумав: «Коли прийде мій батько, я піду в магазин і куплю нових насінин, я дам їх батькові кращими, ніж вони були».

А третій син пішов у сад і висипав насіння, де тільки було вільне місце.

1.     Що зробив з насінням перший син?

2.     Що придумав другий син?

3.     Як вчинив третій син?

ІІІ.

Через три роки, коли батько повернувся, перший син відкрив свій сейф. Насіння померло. Батько сказав:

- Що це? Хіба це насіння я дав тобі? Воно повинно бути здатним розквітнути квітами і дати прекрасний аромат – а це насіння сухе, мертве! Це не мої насінини!

Син заперечив, що це ті ж самі насіння, але батько сказав:

- Ти – матеріаліст.

Другий син кинувся в магазин, купив насіння, повернувся додому і підніс їх батькові.

Але батько сказав:

- Але вони не ті ж самі. Твоя думка краща, але все ж це не та якість, яку я хотів би бачити в тобі. Ти – психолог.

Він пішов до третього сина у великій надії і страху одночасно: «Що він зробив?»

А третій син повів батька в сад, де цвіли мільйони квітів навколо. І син сказав:

- Це те насіння, що ти дав мені. Як тільки квіти дозріють, я зберу їх насіння і поверну тобі.

Батько сказав:

- Ти – мій спадкоємець. Ось так і треба чинити з насінням!

1. Що сталося з насінням першого сина?

2. Чому король був незадоволений насінням другого сина?

3. Що відбулося з насінням третього сина?

4.Що сказав йому король?

Метод «Сенкан»         

Метод «Ребус"

Метод "Пиріг"

Відкритий урок           

Рефлексія

Метод «Мікрофон» (Що сподобалося на майстер - класі)

Оціни свій настрій після майстер - класу.

Побажання.